Міжнародне співробітництво держав у сфері
боротьби із злочинністю завжди було одним з пріоритетних напрямів діяльності
міжнародного співтовариства та становило значний інтерес як серед науковців,
так і практиків. Особливо сьогодні відповідна тематика актуалізується
завдяки сучасним тенденціям інтернаціоналізації злочинності, а відтак, й інтернаціоналізації
самого кримінального права як такого. І дійсно, сучасні процеси глобалізації,
які, багато в чому, пов’язані з т. зв. «відкритістю» кордонів, призводять до
того, що злочинність, у будь яких своїх проявах, теж починає отримувати
«безвізовий» режим, що породжує суто конкретну небезпеку для розвинутих країн і
неодмінно потребує від них комплексу відповідних заходів – заходів щодо
попередження і розкриття злочинів та заходів щодо поводження з
правопорушниками. Відповідна ситуація значно ускладнюється і через становлення
такої самостійної та «відносно нової» категорії як «конвенційні злочини», які також,
певним чином, обумовлюють необхідність вироблення особливих засобів боротьби з
ними. У зв’язку з їх специфікою, розробка і координація подібних заходів, а
також вироблення комплексних цілей та завдань в цій сфері досягається
шляхом укладення конвенцій, які передбачають спеціальні умови міжнародної
співпраці у боротьбі з подібними видами злочинів. Така ситуація неодмінно
зумовлює необхідність осмислення поняття та місця діянь, щодо яких укладено
багатосторонні угоди як в міжнародному, так і в національному праві
України. Таким чином, всі ці чинники безперечно свідчать про надзвичайну
важливість поглиблення знань про специфіку конвенційних злочинів, а також щодо
міжнародного співробітництва у сфері боротьби з ними у здобувачів вищої освіти,
що безумовно позитивно спрятиме удосконаленню правотворчої та
правозастосовної діяльності в кримінально-правовій сфері.
- Викладач: Кузьмін Едуард Едуардович